!ВІТАЄМО!

 

1 грудня був Всесвітній день боротьби зі СНІДом

 Дуже важливо знати, як передається ВІЛ, і, як від нього захиститися.

ВІЛ передається трьома чітко визначеними шляхами:

1. ВІЛ може передатися при незахищеному статевому контакті, якщо один із партнерів є носієм. Тому необхідно захищатися і правильно користуватися чоловічими та жіночими презервативами.
2. ВІЛ може передаватися через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров'ю леза. Тому вкрай важливо використовувати одноразові голки та леза. Достатньо вимити в гарячій воді руки або об'єкти, на які потрапила кров.
3. ВІЛ може передаватися від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю. Якщо ВІЛ-позитивна матір вирішить народити дитину, лікар зможе надати інформацію про те, яке лікування існує на сьогоднішній день, що знижує ризик зараження дитини. Таким чином існує лише три шляхи зараження ВІЛ: статевим шляхом, через кров та від матері до дитини, а решта шляхів про які ви можете почути - лише домисли.

Наступні твердження є істинною правдою:

Шкіра нездоланний бар'єр для ВІЛ.
Такі комахи, як комарі, не переносять ВІЛ.
Можна торкатися, обніматися, цілуватися із ВІЛ-позитивною людиною, можна носити одяг ВІЛ-позитивної людини.
Можна користуватися предметами та пристроями, туалетом, душем, білизною разом із ВІЛ - інфікованою людиною.
ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини.
Знати - означає упередити!

 

 Фейки та маніпуляції: тепер 10-класники будуть читати новини прискіпливо

Ми вже в 10 класі, в майбутньому нас всіх чекає навчання в університеті чи інституті, але мало хто знає, чим хоче займатися все життя. Це дуже важливе і важке рішення, від цього залежить наше майбутнє. Сьогодні мені і моїм однокласникам випала нагода познайомитися з випускницею нашої школи – Крістіною Собко. Вона вже закінчила ЗНУ, факультет журналістики. Ми дуже були раді, коли дізналися, що Крістіна журналіст. Я вважаю, що такі люди неймовірно талановиті, з ними приємно проводити час і можна багато чого дізнатися, що стосується і її, вона дуже розумна дівчина, а її мова заворожує. Крістіна зробила для нас презентацію про найпоширеніші галузі журналістики. Вона дуже докладно все розповідала, а щоб нам було легше розуміти, вона наводила приклади із життя. Тепер ми знаємо такі терміни: джинса, маніпуляція, фейк тощо. Було цікаво слухати про навчання в університеті, практику та якісь журналістські штучки. Мабуть, після цього уроку кожен з моїх однокласників почне помічати щось нове для себе, на що ніколи не звертали уваги. Дякуючи Крістіні, нас тепер не надуриш з рекламою. Та і взагалі, почнемо дуже скептично ставитися до інформації, бо не кожна може бути достовірна. Після уроку ми ще трішки поспілкувалися про навчання в ЗНУ, на факультеті журналістики. Більшість моїх однокласників тепер ще більше заплуталися, бо у голові тепер бажання стати журналістом. Ми хочемо подякувати Кристині Собко, що вона до нас завітала. Це був корисно проведений час. Заходь до нас ще з чимось новеньким!

 

!ВІТАЄМО!

День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
Сьогодні цей знаменний день Запорізька ЗОШ №23, як зазвичай, не оминула стороною, тому вирішила брати участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Кожен з учнів філологіної групи міг перевірити свої знання з орфографії, пунктуації та інших правил нашої мови. Традиційно у цьому диктанті беруть участь перші особи держави, вчені, діячі культури, а також студенти. Текст нам читав на Першому каналі Українського радіо доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко.
"Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета" — саме із цим дзвінким гаслом лунав радіодиктант. Недаремно темою тексту стали українські народні та авторські пісні, які своєю чуттєвістю, неповторністю та винятковістю і нині прославляють нашу країну за її межами. Згадувалися в диктанті і “Цвіте терен”, і “Щедрик” Леонтовича, без якого не святкують Різдво навіть американці.
Я вважаю, що подібні заходи треба проводити щороку, адже це пробуджує національну свідомість, патріотизм, уболівання за рідну Батьківщину. Наш народ повинен об’єднуватися і гуртуватися навколо нашої, такої щирої і милозвуної, української мови. Тому щиро вітаємо Вас із цим яскравим святом!

 День української писемності та мови

– державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

9 листопада, з нагоди Дня української писемності та мови оголошується загальношкільний флешмоб "Я спілкуюсь лише українською!" Долучаймося до скарбів рідної мови! Тільки той, хто мовчить, не робить помилок.

 

Осінні канікули

 

 

Вітаємо Кравця Олександра з минулим днем народження!

 

 

 День самоврядування

Мабуть День Учителя це один з найулюбленіших свят у дітей, бо у нашій школі проводиться день самоврядування. 
Що це таке? Це час повністю сповнений бурхливими емоціями, коли кожен старшокласник може відчути на собі тяжкість процесу навчання. Ми вже в 10 класі і час задуматися про майбутню професію. Авжеж вчителювання це чудово, бо саме ці люди вчать і виховують покоління за поколінням, але після цього дня я зрозуміла що точно не хочу бути вчителькою.
Напевно, не кожен з дітлахів усвідомлює як насправді важко працюють наші вчителі, бо вже після першого уроку я зірвала голос, намагаючись вгамувати маленьких бешкетників.
Тільки випробовувавши все це на собі, діти почнуть по – іншому ставитися до вчителів і більше їх поважати. А закінчивши школу, згадувати їх щирі посмішки і теплі слова. Я дуже рада що у нашій школі кожного року проводиться таке свято, бо це чудовий досвід, який робить нас на крок ближчим до дорослого життя.
Дякуємо нашим вчителям, що вони терплять і люблю нас, не дивлячись на нашу іноді жахливу поведінку!